From висна́ж(увати) (vysnáž(uvaty)) + -ливий (-lyvyj).
висна́жливий • (vysnážlyvyj) (adverb висна́жливо, abstract noun висна́жливість)
masculine | neuter | feminine | plural | ||
---|---|---|---|---|---|
nominative | висна́жливий vysnážlyvyj |
висна́жливе vysnážlyve |
висна́жлива vysnážlyva |
висна́жливі vysnážlyvi | |
genitive | висна́жливого vysnážlyvoho |
висна́жливої vysnážlyvoji |
висна́жливих vysnážlyvyx | ||
dative | висна́жливому vysnážlyvomu |
висна́жливій vysnážlyvij |
висна́жливим vysnážlyvym | ||
accusative | animate | висна́жливого vysnážlyvoho |
висна́жливе vysnážlyve |
висна́жливу vysnážlyvu |
висна́жливих vysnážlyvyx |
inanimate | висна́жливий vysnážlyvyj |
висна́жливі vysnážlyvi | |||
instrumental | висна́жливим vysnážlyvym |
висна́жливою vysnážlyvoju |
висна́жливими vysnážlyvymy | ||
locative | висна́жливому, висна́жливім vysnážlyvomu, vysnážlyvim |
висна́жливій vysnážlyvij |
висна́жливих vysnážlyvyx |