From ви́снажити (výsnažyty) + -увати (-uvaty).
висна́жувати • (vysnážuvaty) impf (perfective ви́снажити) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | висна́жувати, висна́жувать vysnážuvaty, vysnážuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | висна́жуючи vysnážujučy |
висна́жувавши vysnážuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
висна́жую vysnážuju |
бу́ду висна́жувати, бу́ду висна́жувать, висна́жуватиму búdu vysnážuvaty, búdu vysnážuvatʹ, vysnážuvatymu |
| 2nd singular ти |
висна́жуєш vysnážuješ |
бу́деш висна́жувати, бу́деш висна́жувать, висна́жуватимеш búdeš vysnážuvaty, búdeš vysnážuvatʹ, vysnážuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
висна́жує vysnážuje |
бу́де висна́жувати, бу́де висна́жувать, висна́жуватиме búde vysnážuvaty, búde vysnážuvatʹ, vysnážuvatyme |
| 1st plural ми |
висна́жуєм, висна́жуємо vysnážujem, vysnážujemo |
бу́демо висна́жувати, бу́демо висна́жувать, висна́жуватимемо, висна́жуватимем búdemo vysnážuvaty, búdemo vysnážuvatʹ, vysnážuvatymemo, vysnážuvatymem |
| 2nd plural ви |
висна́жуєте vysnážujete |
бу́дете висна́жувати, бу́дете висна́жувать, висна́жуватимете búdete vysnážuvaty, búdete vysnážuvatʹ, vysnážuvatymete |
| 3rd plural вони |
висна́жують vysnážujutʹ |
бу́дуть висна́жувати, бу́дуть висна́жувать, висна́жуватимуть búdutʹ vysnážuvaty, búdutʹ vysnážuvatʹ, vysnážuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | висна́жуймо vysnážujmo |
| second-person | висна́жуй vysnážuj |
висна́жуйте vysnážujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
висна́жував vysnážuvav |
висна́жували vysnážuvaly |
| feminine я / ти / вона |
висна́жувала vysnážuvala | |
| neuter воно |
висна́жувало vysnážuvalo | |