ви- (vy-) + ста́чити pf (stáčyty)
ви́стачити • (výstačyty) pf (imperfective вистача́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́стачити, ви́стачить výstačyty, výstačytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | — |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | — |
| 2nd singular ти |
— | — |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́стачить výstačytʹ |
| 1st plural ми |
— | — |
| 2nd plural ви |
— | — |
| 3rd plural вони |
— | — |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | — |
| second-person | — | — |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
— | — |
| feminine я / ти / вона |
— | |
| neuter воно |
ви́стачило výstačylo | |