From ви́- (vý-) + сікти (sikty)
ви́сікти • (výsikty) pf (imperfective висіка́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́сікти výsikty | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | ви́січений výsičenyj impersonal: ви́січено výsičeno |
| adverbial | — | ви́сікши výsikšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́січу výsiču |
| 2nd singular ти |
— | ви́січеш výsičeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́січе výsiče |
| 1st plural ми |
— | ви́січем, ви́січемо výsičem, výsičemo |
| 2nd plural ви |
— | ви́січете výsičete |
| 3rd plural вони |
— | ви́січуть výsičutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́січім, ви́січімо výsičim, výsičimo |
| second-person | ви́січи výsičy |
ви́січіть výsičitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́сік výsik |
ви́сікли výsikly |
| feminine я / ти / вона |
ви́сікла výsikla | |
| neuter воно |
ви́сікло výsiklo | |