From ви́тягти (výtjahty) + -а́ти (-áty). Compare Polish wyciągać.
витяга́ти • (vytjaháty) impf (perfective ви́тягти or ви́тягнути) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | витяга́ти, витяга́ть vytjaháty, vytjahátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | витяга́ючи vytjahájučy |
витяга́вши vytjahávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
витяга́ю vytjaháju |
бу́ду витяга́ти, бу́ду витяга́ть, витяга́тиму búdu vytjaháty, búdu vytjahátʹ, vytjahátymu |
2nd singular ти |
витяга́єш vytjaháješ |
бу́деш витяга́ти, бу́деш витяга́ть, витяга́тимеш búdeš vytjaháty, búdeš vytjahátʹ, vytjahátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
витяга́є vytjaháje |
бу́де витяга́ти, бу́де витяга́ть, витяга́тиме búde vytjaháty, búde vytjahátʹ, vytjahátyme |
1st plural ми |
витяга́єм, витяга́ємо vytjahájem, vytjahájemo |
бу́демо витяга́ти, бу́демо витяга́ть, витяга́тимемо, витяга́тимем búdemo vytjaháty, búdemo vytjahátʹ, vytjahátymemo, vytjahátymem |
2nd plural ви |
витяга́єте vytjahájete |
бу́дете витяга́ти, бу́дете витяга́ть, витяга́тимете búdete vytjaháty, búdete vytjahátʹ, vytjahátymete |
3rd plural вони |
витяга́ють vytjahájutʹ |
бу́дуть витяга́ти, бу́дуть витяга́ть, витяга́тимуть búdutʹ vytjaháty, búdutʹ vytjahátʹ, vytjahátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | витяга́ймо vytjahájmo |
second-person | витяга́й vytjaháj |
витяга́йте vytjahájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
витяга́в vytjaháv |
витяга́ли vytjahály |
feminine я / ти / вона |
витяга́ла vytjahála | |
neuter воно |
витяга́ло vytjahálo |
From ви́- (vý-) + тяга́ти (tjaháty)
ви́тягати • (výtjahaty) pf
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ви́тягати, ви́тягать výtjahaty, výtjahatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | ви́тягавши výtjahavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | ви́тягаю výtjahaju |
2nd singular ти |
— | ви́тягаєш výtjahaješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | ви́тягає výtjahaje |
1st plural ми |
— | ви́тягаєм, ви́тягаємо výtjahajem, výtjahajemo |
2nd plural ви |
— | ви́тягаєте výtjahajete |
3rd plural вони |
— | ви́тягають výtjahajutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ви́тягаймо výtjahajmo |
second-person | ви́тягай výtjahaj |
ви́тягайте výtjahajte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ви́тягав výtjahav |
ви́тягали výtjahaly |
feminine я / ти / вона |
ви́тягала výtjahala | |
neuter воно |
ви́тягало výtjahalo |