From ви́- (vý-) + хвали́ти (xvalýty). Compare Russian восхвали́ть (vosxvalítʹ), Polish wychwalić.
ви́хвалити • (výxvalyty) pf (imperfective вихваля́ти or вихва́лювати) (rare)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | ви́хвалити, ви́хвалить výxvalyty, výxvalytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | ви́хвалений výxvalenyj impersonal: ви́хвалено výxvaleno |
adverbial | — | ви́хваливши výxvalyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | ви́хвалю výxvalju |
2nd singular ти |
— | ви́хвалиш výxvalyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | ви́хвалить výxvalytʹ |
1st plural ми |
— | ви́хвалим, ви́хвалимо výxvalym, výxvalymo |
2nd plural ви |
— | ви́хвалите výxvalyte |
3rd plural вони |
— | ви́хвалять výxvaljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | ви́хвалім, ви́хвалімо výxvalim, výxvalimo |
second-person | ви́хвали výxvaly |
ви́хваліть výxvalitʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
ви́хвалив výxvalyv |
ви́хвалили výxvalyly |
feminine я / ти / вона |
ви́хвалила výxvalyla | |
neuter воно |
ви́хвалило výxvalylo |