Borrowed from Polish wychowywać (“to bring up, to raise”).
вихо́вувати • (vyxóvuvaty) impf (perfective ви́ховати) (transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вихо́вувати, вихо́вувать vyxóvuvaty, vyxóvuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | вихо́вуваний vyxóvuvanyj impersonal: вихо́вувано vyxóvuvano |
| adverbial | вихо́вуючи vyxóvujučy |
вихо́вувавши vyxóvuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вихо́вую vyxóvuju |
бу́ду вихо́вувати, бу́ду вихо́вувать, вихо́вуватиму búdu vyxóvuvaty, búdu vyxóvuvatʹ, vyxóvuvatymu |
| 2nd singular ти |
вихо́вуєш vyxóvuješ |
бу́деш вихо́вувати, бу́деш вихо́вувать, вихо́вуватимеш búdeš vyxóvuvaty, búdeš vyxóvuvatʹ, vyxóvuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вихо́вує vyxóvuje |
бу́де вихо́вувати, бу́де вихо́вувать, вихо́вуватиме búde vyxóvuvaty, búde vyxóvuvatʹ, vyxóvuvatyme |
| 1st plural ми |
вихо́вуєм, вихо́вуємо vyxóvujem, vyxóvujemo |
бу́демо вихо́вувати, бу́демо вихо́вувать, вихо́вуватимемо, вихо́вуватимем búdemo vyxóvuvaty, búdemo vyxóvuvatʹ, vyxóvuvatymemo, vyxóvuvatymem |
| 2nd plural ви |
вихо́вуєте vyxóvujete |
бу́дете вихо́вувати, бу́дете вихо́вувать, вихо́вуватимете búdete vyxóvuvaty, búdete vyxóvuvatʹ, vyxóvuvatymete |
| 3rd plural вони |
вихо́вують vyxóvujutʹ |
бу́дуть вихо́вувати, бу́дуть вихо́вувать, вихо́вуватимуть búdutʹ vyxóvuvaty, búdutʹ vyxóvuvatʹ, vyxóvuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вихо́вуймо vyxóvujmo |
| second-person | вихо́вуй vyxóvuj |
вихо́вуйте vyxóvujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вихо́вував vyxóvuvav |
вихо́вували vyxóvuvaly |
| feminine я / ти / вона |
вихо́вувала vyxóvuvala | |
| neuter воно |
вихо́вувало vyxóvuvalo | |