Hello, you have come here looking for the meaning of the word
вказувати. In DICTIOUS you will not only get to know all the dictionary meanings for the word
вказувати, but we will also tell you about its etymology, its characteristics and you will know how to say
вказувати in singular and plural. Everything you need to know about the word
вказувати you have here. The definition of the word
вказувати will help you to be more precise and correct when speaking or writing your texts. Knowing the definition of
вказувати, as well as those of other words, enriches your vocabulary and provides you with more and better linguistic resources.
Ukrainian
Etymology
From вказа́ти (vkazáty) + -увати (-uvaty).
Pronunciation
Verb
вка́зувати • (vkázuvaty) impf (perfective вказа́ти)
- (transitive or intransitive) to point to, to point out, to indicate (+ direct object, на (accusative), куди́сь, etc.) (to gesture in the direction of something in order to show where it is or to draw attention to it)
- (transitive or intransitive) to indicate, to point out, to specify (+ direct object, на (accusative) or infinitive) (to direct to a knowledge of; to show; to make known)
- (colloquial, intransitive) to tell, to direct, to give orders
Usage notes
- The forms вка́зувати (vkázuvaty) (used after vowels) and ука́зувати (ukázuvaty) (used after consonants or at the beginning of a clause) differ in pronunciation but are considered variants of the same word.
Conjugation
Conjugation of вка́зувати, вка́зувать (class 2a, imperfective, transitive and intransitive)
For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
|
infinitive
|
вка́зувати, вка́зувать vkázuvaty, vkázuvatʹ
|
participles
|
present tense
|
past tense
|
active
|
—
|
—
|
passive
|
—
|
—
|
adverbial
|
вка́зуючи vkázujučy
|
вка́зувавши vkázuvavšy
|
|
present tense
|
future tense
|
1st singular я
|
вка́зую vkázuju
|
бу́ду вка́зувати, бу́ду вка́зувать, вка́зуватиму búdu vkázuvaty, búdu vkázuvatʹ, vkázuvatymu
|
2nd singular ти
|
вка́зуєш vkázuješ
|
бу́деш ука́зувати, бу́деш ука́зувать, вка́зуватимеш búdeš ukázuvaty, búdeš ukázuvatʹ, vkázuvatymeš
|
3rd singular він / вона / воно
|
вка́зує vkázuje
|
бу́де вка́зувати, бу́де вка́зувать, вка́зуватиме búde vkázuvaty, búde vkázuvatʹ, vkázuvatyme
|
1st plural ми
|
вка́зуєм, вка́зуємо vkázujem, vkázujemo
|
бу́демо вка́зувати, бу́демо вка́зувать, вка́зуватимемо, вка́зуватимем búdemo vkázuvaty, búdemo vkázuvatʹ, vkázuvatymemo, vkázuvatymem
|
2nd plural ви
|
вка́зуєте vkázujete
|
бу́дете вка́зувати, бу́дете вка́зувать, вка́зуватимете búdete vkázuvaty, búdete vkázuvatʹ, vkázuvatymete
|
3rd plural вони
|
вка́зують vkázujutʹ
|
бу́дуть ука́зувати, бу́дуть ука́зувать, вка́зуватимуть búdutʹ ukázuvaty, búdutʹ ukázuvatʹ, vkázuvatymutʹ
|
imperative
|
singular
|
plural
|
first-person
|
—
|
вка́зуймо vkázujmo
|
second-person
|
вка́зуй vkázuj
|
вка́зуйте vkázujte
|
past tense
|
singular
|
plural ми / ви / вони
|
masculine я / ти / він
|
вка́зував vkázuvav
|
вка́зували vkázuvaly
|
feminine я / ти / вона
|
вка́зувала vkázuvala
|
neuter воно
|
вка́зувало vkázuvalo
|
Derived terms
References
- Bilodid, I. K., editor (1979), “указувати”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 10 (Т – Ф), Kyiv: Naukova Dumka, page 414
- Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “вказувати”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 3 (відстава́ння – ґура́льня), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 161
- “вказувати”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)
Further reading
- A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “вказувати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
- A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “вказувати”, in English-Ukrainian Dictionaries
- “вказувати”, in Kyiv Dictionary (in English)
- “вказувати”, in Словник.ua (in Ukrainian)