See умі́ти (umíty).
вмі́ти • (vmíty) impf (+ infinitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вмі́ти, вміть vmíty, vmitʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вмі́ючи vmíjučy |
вмі́вши vmívšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вмі́ю vmíju |
бу́ду вмі́ти, бу́ду вмі́ть, вмі́тиму búdu vmíty, búdu vmítʹ, vmítymu |
| 2nd singular ти |
вмі́єш vmíješ |
бу́деш умі́ти, бу́деш умі́ть, вмі́тимеш búdeš umíty, búdeš umítʹ, vmítymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вмі́є vmíje |
бу́де вмі́ти, бу́де вмі́ть, вмі́тиме búde vmíty, búde vmítʹ, vmítyme |
| 1st plural ми |
вмі́єм, вмі́ємо vmíjem, vmíjemo |
бу́демо вмі́ти, бу́демо вмі́ть, вмі́тимемо, вмі́тимем búdemo vmíty, búdemo vmítʹ, vmítymemo, vmítymem |
| 2nd plural ви |
вмі́єте vmíjete |
бу́дете вмі́ти, бу́дете вмі́ть, вмі́тимете búdete vmíty, búdete vmítʹ, vmítymete |
| 3rd plural вони |
вмі́ють vmíjutʹ |
бу́дуть умі́ти, бу́дуть умі́ть, вмі́тимуть búdutʹ umíty, búdutʹ umítʹ, vmítymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вмі́ймо vmíjmo |
| second-person | вмій vmij |
вмі́йте vmíjte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вмів vmiv |
вмі́ли vmíly |
| feminine я / ти / вона |
вмі́ла vmíla | |
| neuter воно |
вмі́ло vmílo | |