From вогонь (vohonʹ) + -ник (-nyk)
во́гник • (vóhnyk) m inan (genitive во́гника, nominative plural во́гники, genitive plural во́гників)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | во́гник vóhnyk |
во́гники vóhnyky |
genitive | во́гника vóhnyka |
во́гників vóhnykiv |
dative | во́гникові, во́гнику vóhnykovi, vóhnyku |
во́гникам vóhnykam |
accusative | во́гник vóhnyk |
во́гники vóhnyky |
instrumental | во́гником vóhnykom |
во́гниками vóhnykamy |
locative | во́гнику vóhnyku |
во́гниках vóhnykax |
vocative | во́гнику vóhnyku |
во́гники vóhnyky |