From Proto-Slavic *vojevati. With -юва́ти (-juváty) suffix.
воюва́ти • (vojuváty) impf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | воюва́ти, воюва́ть vojuváty, vojuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вою́ючи vojújučy |
воюва́вши vojuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вою́ю vojúju |
бу́ду воюва́ти, бу́ду воюва́ть, воюва́тиму búdu vojuváty, búdu vojuvátʹ, vojuvátymu |
| 2nd singular ти |
вою́єш vojúješ |
бу́деш воюва́ти, бу́деш воюва́ть, воюва́тимеш búdeš vojuváty, búdeš vojuvátʹ, vojuvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вою́є vojúje |
бу́де воюва́ти, бу́де воюва́ть, воюва́тиме búde vojuváty, búde vojuvátʹ, vojuvátyme |
| 1st plural ми |
вою́єм, вою́ємо vojújem, vojújemo |
бу́демо воюва́ти, бу́демо воюва́ть, воюва́тимемо, воюва́тимем búdemo vojuváty, búdemo vojuvátʹ, vojuvátymemo, vojuvátymem |
| 2nd plural ви |
вою́єте vojújete |
бу́дете воюва́ти, бу́дете воюва́ть, воюва́тимете búdete vojuváty, búdete vojuvátʹ, vojuvátymete |
| 3rd plural вони |
вою́ють vojújutʹ |
бу́дуть воюва́ти, бу́дуть воюва́ть, воюва́тимуть búdutʹ vojuváty, búdutʹ vojuvátʹ, vojuvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вою́ймо vojújmo |
| second-person | вою́й vojúj |
вою́йте vojújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
воюва́в vojuváv |
воюва́ли vojuvály |
| feminine я / ти / вона |
воюва́ла vojuvála | |
| neuter воно |
воюва́ло vojuválo | |