Inherited from Proto-Slavic *vojakъ.
воя́к • (voják) m
singular | plural | |
---|---|---|
nominative (номінатів) |
вояк (vojak) | воякове (vojakove) |
genitive (ґенітів) |
вояка (vojaka) | вояків (vojakiv) |
dative (датів) |
воякови (vojakovy) | воякам (vojakam) воякім (vojakim) |
accusative (акузатів) |
вояка (vojaka) | вояків (vojakiv) |
instrumental (інштрументал) |
вояком (vojakom) | вояками (vojakamy) |
locative (локал) |
воякови (vojakovy) | воякох (vojakox) вояках (vojakax) |
vocative (вокатів) |
вояку (vojaku) | - |
воя́к • (voják) m anim pl