From впрова́дж- (vprovádž-) + -увати (-uvaty).
впрова́джувати • (vprovádžuvaty) impf (perfective впрова́дити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | впрова́джувати, впрова́джувать vprovádžuvaty, vprovádžuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | впрова́джуючи vprovádžujučy |
впрова́джувавши vprovádžuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
впрова́джую vprovádžuju |
бу́ду впрова́джувати, бу́ду впрова́джувать, впрова́джуватиму búdu vprovádžuvaty, búdu vprovádžuvatʹ, vprovádžuvatymu |
| 2nd singular ти |
впрова́джуєш vprovádžuješ |
бу́деш упрова́джувати, бу́деш упрова́джувать, впрова́джуватимеш búdeš uprovádžuvaty, búdeš uprovádžuvatʹ, vprovádžuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
впрова́джує vprovádžuje |
бу́де впрова́джувати, бу́де впрова́джувать, впрова́джуватиме búde vprovádžuvaty, búde vprovádžuvatʹ, vprovádžuvatyme |
| 1st plural ми |
впрова́джуєм, впрова́джуємо vprovádžujem, vprovádžujemo |
бу́демо впрова́джувати, бу́демо впрова́джувать, впрова́джуватимемо, впрова́джуватимем búdemo vprovádžuvaty, búdemo vprovádžuvatʹ, vprovádžuvatymemo, vprovádžuvatymem |
| 2nd plural ви |
впрова́джуєте vprovádžujete |
бу́дете впрова́джувати, бу́дете впрова́джувать, впрова́джуватимете búdete vprovádžuvaty, búdete vprovádžuvatʹ, vprovádžuvatymete |
| 3rd plural вони |
впрова́джують vprovádžujutʹ |
бу́дуть упрова́джувати, бу́дуть упрова́джувать, впрова́джуватимуть búdutʹ uprovádžuvaty, búdutʹ uprovádžuvatʹ, vprovádžuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | впрова́джуймо vprovádžujmo |
| second-person | впрова́джуй vprovádžuj |
впрова́джуйте vprovádžujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
впрова́джував vprovádžuvav |
впрова́джували vprovádžuvaly |
| feminine я / ти / вона |
впрова́джувала vprovádžuvala | |
| neuter воно |
впрова́джувало vprovádžuvalo | |