From враж- (vraž-) + -а́ти (-áty).
вража́ти • (vražáty) impf (perfective вра́зити)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вража́ти, вража́ть vražáty, vražátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вража́ючи vražájučy |
вража́вши vražávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вража́ю vražáju |
бу́ду вража́ти, бу́ду вража́ть, вража́тиму búdu vražáty, búdu vražátʹ, vražátymu |
| 2nd singular ти |
вража́єш vražáješ |
бу́деш уража́ти, бу́деш уража́ть, вража́тимеш búdeš uražáty, búdeš uražátʹ, vražátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вража́є vražáje |
бу́де вража́ти, бу́де вража́ть, вража́тиме búde vražáty, búde vražátʹ, vražátyme |
| 1st plural ми |
вража́єм, вража́ємо vražájem, vražájemo |
бу́демо вража́ти, бу́демо вража́ть, вража́тимемо, вража́тимем búdemo vražáty, búdemo vražátʹ, vražátymemo, vražátymem |
| 2nd plural ви |
вража́єте vražájete |
бу́дете вража́ти, бу́дете вража́ть, вража́тимете búdete vražáty, búdete vražátʹ, vražátymete |
| 3rd plural вони |
вража́ють vražájutʹ |
бу́дуть уража́ти, бу́дуть уража́ть, вража́тимуть búdutʹ uražáty, búdutʹ uražátʹ, vražátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вража́ймо vražájmo |
| second-person | вража́й vražáj |
вража́йте vražájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вража́в vražáv |
вража́ли vražály |
| feminine я / ти / вона |
вража́ла vražála | |
| neuter воно |
вража́ло vražálo | |