в- (v-) + рятува́ти (rjatuváty)
врятува́ти • (vrjatuváty) pf (imperfective рятува́ти or врято́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | врятува́ти, врятува́ть vrjatuváty, vrjatuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | врято́ваний vrjatóvanyj impersonal: врято́вано vrjatóvano |
adverbial | — | врятува́вши vrjatuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | вряту́ю vrjatúju |
2nd singular ти |
— | вряту́єш vrjatúješ |
3rd singular він / вона / воно |
— | вряту́є vrjatúje |
1st plural ми |
— | вряту́єм, вряту́ємо vrjatújem, vrjatújemo |
2nd plural ви |
— | вряту́єте vrjatújete |
3rd plural вони |
— | вряту́ють vrjatújutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вряту́ймо vrjatújmo |
second-person | вряту́й vrjatúj |
вряту́йте vrjatújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
врятува́в vrjatuváv |
врятува́ли vrjatuvály |
feminine я / ти / вона |
врятува́ла vrjatuvála | |
neuter воно |
врятува́ло vrjatuválo |