See установи́ти (ustanovýty).
встанови́ти • (vstanovýty) pf (imperfective встано́влювати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | встанови́ти, встанови́ть vstanovýty, vstanovýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | встано́влений vstanóvlenyj impersonal: встано́влено vstanóvleno |
adverbial | — | встанови́вши vstanovývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | встановлю́ vstanovljú |
2nd singular ти |
— | встано́виш vstanóvyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | встано́вить vstanóvytʹ |
1st plural ми |
— | встано́вим, встано́вимо vstanóvym, vstanóvymo |
2nd plural ви |
— | встано́вите vstanóvyte |
3rd plural вони |
— | встано́влять vstanóvljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | встанові́м, встанові́мо vstanovím, vstanovímo |
second-person | встанови́ vstanový |
встанові́ть vstanovítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
встанови́в vstanovýv |
встанови́ли vstanovýly |
feminine я / ти / вона |
встанови́ла vstanovýla | |
neuter воно |
встанови́ло vstanovýlo |