From в- (v-) + сти́гнути (stýhnuty).
всти́гнути • (vstýhnuty) pf (imperfective встига́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | всти́гнути, всти́гнуть vstýhnuty, vstýhnutʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | всти́гши vstýhšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | всти́гну vstýhnu |
| 2nd singular ти |
— | всти́гнеш vstýhneš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | всти́гне vstýhne |
| 1st plural ми |
— | всти́гнем, всти́гнемо vstýhnem, vstýhnemo |
| 2nd plural ви |
— | всти́гнете vstýhnete |
| 3rd plural вони |
— | всти́гнуть vstýhnutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | всти́гнім, всти́гнімо vstýhnim, vstýhnimo |
| second-person | всти́гни vstýhny |
всти́гніть vstýhnitʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
встиг vstyh |
всти́гли vstýhly |
| feminine я / ти / вона |
всти́гла vstýhla | |
| neuter воно |
всти́гло vstýhlo | |