From в- (v-) + ступи́ти (stupýty). Compare Russian вступи́ть (vstupítʹ), Polish wstąpić.
вступи́ти • (vstupýty) pf (imperfective вступа́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вступи́ти, вступи́ть vstupýty, vstupýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | вступи́вши vstupývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | вступлю́ vstupljú |
| 2nd singular ти |
— | всту́пиш vstúpyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | всту́пить vstúpytʹ |
| 1st plural ми |
— | всту́пим, всту́пимо vstúpym, vstúpymo |
| 2nd plural ви |
— | всту́пите vstúpyte |
| 3rd plural вони |
— | всту́плять vstúpljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вступі́м, вступі́мо vstupím, vstupímo |
| second-person | вступи́ vstupý |
вступі́ть vstupítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вступи́в vstupýv |
вступи́ли vstupýly |
| feminine я / ти / вона |
вступи́ла vstupýla | |
| neuter воно |
вступи́ло vstupýlo | |