From в- (v-) + су́нути (súnuty).
всу́нути • (vsúnuty) pf (imperfective всува́ти or всо́вувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | всу́нути, всу́нуть vsúnuty, vsúnutʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | всу́нений, всу́нутий vsúnenyj, vsúnutyj impersonal: всу́нено, всу́нуто vsúneno, vsúnuto |
adverbial | — | всу́нувши vsúnuvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | всу́ну vsúnu |
2nd singular ти |
— | всу́неш vsúneš |
3rd singular він / вона / воно |
— | всу́не vsúne |
1st plural ми |
— | всу́нем, всу́немо vsúnem, vsúnemo |
2nd plural ви |
— | всу́нете vsúnete |
3rd plural вони |
— | всу́нуть vsúnutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | всу́ньмо vsúnʹmo |
second-person | всунь vsunʹ |
всу́ньте vsúnʹte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
всу́нув vsúnuv |
всу́нули vsúnuly |
feminine я / ти / вона |
всу́нула vsúnula | |
neuter воно |
всу́нуло vsúnulo |