втра́тити • (vtrátyty) pf (imperfective втрача́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | втра́тити, втра́тить vtrátyty, vtrátytʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | втра́чений vtráčenyj impersonal: втра́чено vtráčeno |
adverbial | — | втра́тивши vtrátyvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | втра́чу vtráču |
2nd singular ти |
— | втра́тиш vtrátyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | втра́тить vtrátytʹ |
1st plural ми |
— | втра́тим, втра́тимо vtrátym, vtrátymo |
2nd plural ви |
— | втра́тите vtrátyte |
3rd plural вони |
— | втра́тять vtrátjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | втра́тьмо vtrátʹmo |
second-person | втрать vtratʹ |
втра́тьте vtrátʹte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
втра́тив vtrátyv |
втра́тили vtrátyly |
feminine я / ти / вона |
втра́тила vtrátyla | |
neuter воно |
втра́тило vtrátylo |