From в- (v-) + хопи́ти (xopýty).
вхопи́ти • (vxopýty) pf (imperfective вхо́плювати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | вхопи́ти, вхопи́ть vxopýty, vxopýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | вхо́плений vxóplenyj impersonal: вхо́плено vxópleno |
adverbial | — | вхопи́вши vxopývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | вхоплю́ vxopljú |
2nd singular ти |
— | вхо́пиш vxópyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | вхо́пить vxópytʹ |
1st plural ми |
— | вхо́пим, вхо́пимо vxópym, vxópymo |
2nd plural ви |
— | вхо́пите vxópyte |
3rd plural вони |
— | вхо́плять vxópljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вхопі́м, вхопі́мо vxopím, vxopímo |
second-person | вхопи́ vxopý |
вхопі́ть vxopítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
вхопи́в vxopýv |
вхопи́ли vxopýly |
feminine я / ти / вона |
вхопи́ла vxopýla | |
neuter воно |
вхопи́ло vxopýlo |