From вчи́тель (včýtelʹ) + -ювати (-juvaty).
вчителюва́ти • (včyteljuváty) impf
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | вчителюва́ти, вчителюва́ть včyteljuváty, včyteljuvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | вчителю́ючи včyteljújučy |
вчителюва́вши včyteljuvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
вчителю́ю včyteljúju |
бу́ду вчителюва́ти, бу́ду вчителюва́ть, вчителюва́тиму búdu včyteljuváty, búdu včyteljuvátʹ, včyteljuvátymu |
2nd singular ти |
вчителю́єш včyteljúješ |
бу́деш учителюва́ти, бу́деш учителюва́ть, вчителюва́тимеш búdeš učyteljuváty, búdeš učyteljuvátʹ, včyteljuvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
вчителю́є včyteljúje |
бу́де вчителюва́ти, бу́де вчителюва́ть, вчителюва́тиме búde včyteljuváty, búde včyteljuvátʹ, včyteljuvátyme |
1st plural ми |
вчителю́єм, вчителю́ємо včyteljújem, včyteljújemo |
бу́демо вчителюва́ти, бу́демо вчителюва́ть, вчителюва́тимемо, вчителюва́тимем búdemo včyteljuváty, búdemo včyteljuvátʹ, včyteljuvátymemo, včyteljuvátymem |
2nd plural ви |
вчителю́єте včyteljújete |
бу́дете вчителюва́ти, бу́дете вчителюва́ть, вчителюва́тимете búdete včyteljuváty, búdete včyteljuvátʹ, včyteljuvátymete |
3rd plural вони |
вчителю́ють včyteljújutʹ |
бу́дуть учителюва́ти, бу́дуть учителюва́ть, вчителюва́тимуть búdutʹ učyteljuváty, búdutʹ učyteljuvátʹ, včyteljuvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | вчителю́ймо včyteljújmo |
second-person | вчителю́й včyteljúj |
вчителю́йте včyteljújte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
вчителюва́в včyteljuváv |
вчителюва́ли včyteljuvály |
feminine я / ти / вона |
вчителюва́ла včyteljuvála | |
neuter воно |
вчителюва́ло včyteljuválo |