From від- (vid-) + вести́ (vestý). Compare Russian отвести́ (otvestí), Belarusian адве́сці (advjésci), Polish odwieść.
відвести́ • (vidvestý) pf (imperfective відво́дити) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відвести́ vidvestý | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відве́дений vidvédenyj impersonal: відве́дено vidvédeno |
adverbial | — | відві́вши vidvívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відведу́ vidvedú |
2nd singular ти |
— | відведе́ш vidvedéš |
3rd singular він / вона / воно |
— | відведе́ vidvedé |
1st plural ми |
— | відведе́м, відведемо́ vidvedém, vidvedemó |
2nd plural ви |
— | відведете́ vidvedeté |
3rd plural вони |
— | відведу́ть vidvedútʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відведі́м, відведі́мо vidvedím, vidvedímo |
second-person | відведи́ vidvedý |
відведі́ть vidvedítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відві́в vidvív |
відвели́ vidvelý |
feminine я / ти / вона |
відвела́ vidvelá | |
neuter воно |
відвело́ vidveló |