від- (vid-) + ві́дати (vídaty)
відві́дати • (vidvídaty) pf (imperfective відві́дувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відві́дати, відві́дать vidvídaty, vidvídatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відві́даний vidvídanyj impersonal: відві́дано vidvídano |
| adverbial | — | відві́давши vidvídavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відві́даю vidvídaju |
| 2nd singular ти |
— | відві́даєш vidvídaješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відві́дає vidvídaje |
| 1st plural ми |
— | відві́даєм, відві́даємо vidvídajem, vidvídajemo |
| 2nd plural ви |
— | відві́даєте vidvídajete |
| 3rd plural вони |
— | відві́дають vidvídajutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відві́даймо vidvídajmo |
| second-person | відві́дай vidvídaj |
відві́дайте vidvídajte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відві́дав vidvídav |
відві́дали vidvídaly |
| feminine я / ти / вона |
відві́дала vidvídala | |
| neuter воно |
відві́дало vidvídalo | |