From відгу́кувати (vidhúkuvaty) + -ся (-sja)
відгу́куватися • (vidhúkuvatysja) impf (perfective відгукну́тися)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відгу́куватися, відгу́куватись, відгу́куваться vidhúkuvatysja, vidhúkuvatysʹ, vidhúkuvatʹsja | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | відгу́куючись vidhúkujučysʹ |
відгу́кувавшись vidhúkuvavšysʹ |
present tense | future tense | |
1st singular я |
відгу́куюся, відгу́куюсь vidhúkujusja, vidhúkujusʹ |
бу́ду відгу́куватися, бу́ду відгу́куватись, бу́ду відгу́куваться, відгу́куватимусь, відгу́куватимуся búdu vidhúkuvatysja, búdu vidhúkuvatysʹ, búdu vidhúkuvatʹsja, vidhúkuvatymusʹ, vidhúkuvatymusja |
2nd singular ти |
відгу́куєшся vidhúkuješsja |
бу́деш відгу́куватися, бу́деш відгу́куватись, бу́деш відгу́куваться, відгу́куватимешся búdeš vidhúkuvatysja, búdeš vidhúkuvatysʹ, búdeš vidhúkuvatʹsja, vidhúkuvatymešsja |
3rd singular він / вона / воно |
відгу́кується vidhúkujetʹsja |
бу́де відгу́куватися, бу́де відгу́куватись, бу́де відгу́куваться, відгу́куватиметься búde vidhúkuvatysja, búde vidhúkuvatysʹ, búde vidhúkuvatʹsja, vidhúkuvatymetʹsja |
1st plural ми |
відгу́куємся, відгу́куємося, відгу́куємось vidhúkujemsja, vidhúkujemosja, vidhúkujemosʹ |
бу́демо відгу́куватися, бу́демо відгу́куватись, бу́демо відгу́куваться, відгу́куватимемось, відгу́куватимемося, відгу́куватимемся búdemo vidhúkuvatysja, búdemo vidhúkuvatysʹ, búdemo vidhúkuvatʹsja, vidhúkuvatymemosʹ, vidhúkuvatymemosja, vidhúkuvatymemsja |
2nd plural ви |
відгу́куєтеся, відгу́куєтесь vidhúkujetesja, vidhúkujetesʹ |
бу́дете відгу́куватися, бу́дете відгу́куватись, бу́дете відгу́куваться, відгу́куватиметесь, відгу́куватиметеся búdete vidhúkuvatysja, búdete vidhúkuvatysʹ, búdete vidhúkuvatʹsja, vidhúkuvatymetesʹ, vidhúkuvatymetesja |
3rd plural вони |
відгу́куються vidhúkujutʹsja |
бу́дуть відгу́куватися, бу́дуть відгу́куватись, бу́дуть відгу́куваться, відгу́куватимуться búdutʹ vidhúkuvatysja, búdutʹ vidhúkuvatysʹ, búdutʹ vidhúkuvatʹsja, vidhúkuvatymutʹsja |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відгу́куймося, відгу́куймось vidhúkujmosja, vidhúkujmosʹ |
second-person | відгу́куйся, відгу́куйсь vidhúkujsja, vidhúkujsʹ |
відгу́куйтеся, відгу́куйтесь vidhúkujtesja, vidhúkujtesʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відгу́кувався, відгу́кувавсь vidhúkuvavsja, vidhúkuvavsʹ |
відгу́кувалися, відгу́кувались vidhúkuvalysja, vidhúkuvalysʹ |
feminine я / ти / вона |
відгу́кувалася, відгу́кувалась vidhúkuvalasja, vidhúkuvalasʹ | |
neuter воно |
відгу́кувалося, відгу́кувалось vidhúkuvalosja, vidhúkuvalosʹ |