From від- (vid-) + дали́ти (dalýty). Compare Russian отдали́ть (otdalítʹ), Belarusian аддалі́ць (addalícʹ), Polish oddalić.
віддали́ти • (viddalýty) pf (imperfective віддаля́ти) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | віддали́ти, віддали́ть viddalýty, viddalýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відда́лений viddálenyj impersonal: відда́лено viddáleno |
adverbial | — | віддали́вши viddalývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | віддалю́ viddaljú |
2nd singular ти |
— | відда́лиш viddályš |
3rd singular він / вона / воно |
— | відда́лить viddálytʹ |
1st plural ми |
— | відда́лим, відда́лимо viddálym, viddálymo |
2nd plural ви |
— | відда́лите viddályte |
3rd plural вони |
— | відда́лять viddáljatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | віддалі́м, віддалі́мо viddalím, viddalímo |
second-person | віддали́ viddalý |
віддалі́ть viddalítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
віддали́в viddalýv |
віддали́ли viddalýly |
feminine я / ти / вона |
віддали́ла viddalýla | |
neuter воно |
віддали́ло viddalýlo |