From відділи́ти (viddilýty) + -я́ти (-játy). Compare Russian отделя́ть (otdeljátʹ), Belarusian аддзяля́ць (addzjaljácʹ), Polish oddzielać.
відділя́ти • (viddiljáty) impf (perfective відділи́ти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відділя́ти, відділя́ть viddiljáty, viddiljátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | відділя́ючи viddiljájučy |
відділя́вши viddiljávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
відділя́ю viddiljáju |
бу́ду відділя́ти, бу́ду відділя́ть, відділя́тиму búdu viddiljáty, búdu viddiljátʹ, viddiljátymu |
| 2nd singular ти |
відділя́єш viddiljáješ |
бу́деш відділя́ти, бу́деш відділя́ть, відділя́тимеш búdeš viddiljáty, búdeš viddiljátʹ, viddiljátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
відділя́є viddiljáje |
бу́де відділя́ти, бу́де відділя́ть, відділя́тиме búde viddiljáty, búde viddiljátʹ, viddiljátyme |
| 1st plural ми |
відділя́єм, відділя́ємо viddiljájem, viddiljájemo |
бу́демо відділя́ти, бу́демо відділя́ть, відділя́тимемо, відділя́тимем búdemo viddiljáty, búdemo viddiljátʹ, viddiljátymemo, viddiljátymem |
| 2nd plural ви |
відділя́єте viddiljájete |
бу́дете відділя́ти, бу́дете відділя́ть, відділя́тимете búdete viddiljáty, búdete viddiljátʹ, viddiljátymete |
| 3rd plural вони |
відділя́ють viddiljájutʹ |
бу́дуть відділя́ти, бу́дуть відділя́ть, відділя́тимуть búdutʹ viddiljáty, búdutʹ viddiljátʹ, viddiljátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відділя́ймо viddiljájmo |
| second-person | відділя́й viddiljáj |
відділя́йте viddiljájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відділя́в viddiljáv |
відділя́ли viddiljály |
| feminine я / ти / вона |
відділя́ла viddiljála | |
| neuter воно |
відділя́ло viddiljálo | |