From від- (vid-) + корок (korok) + -ува́ти (-uváty)
відкоркува́ти • (vidkorkuváty) pf (imperfective відкорко́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відкоркува́ти, відкоркува́ть vidkorkuváty, vidkorkuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відкорко́ваний vidkorkóvanyj impersonal: відкорко́вано vidkorkóvano |
| adverbial | — | відкоркува́вши vidkorkuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відкорку́ю vidkorkúju |
| 2nd singular ти |
— | відкорку́єш vidkorkúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відкорку́є vidkorkúje |
| 1st plural ми |
— | відкорку́єм, відкорку́ємо vidkorkújem, vidkorkújemo |
| 2nd plural ви |
— | відкорку́єте vidkorkújete |
| 3rd plural вони |
— | відкорку́ють vidkorkújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відкорку́ймо vidkorkújmo |
| second-person | відкорку́й vidkorkúj |
відкорку́йте vidkorkújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відкоркува́в vidkorkuváv |
відкоркува́ли vidkorkuvály |
| feminine я / ти / вона |
відкоркува́ла vidkorkuvála | |
| neuter воно |
відкоркува́ло vidkorkuválo | |