From від- (vid-) + межува́ти impf (mežuváty), from межа́ f (mežá). Compare Russian отмежева́ть (otmeževátʹ), Belarusian адмежава́ць (admježavácʹ).
відмежува́ти • (vidmežuváty) pf (imperfective відмежо́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відмежува́ти, відмежува́ть vidmežuváty, vidmežuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відмежо́ваний vidmežóvanyj impersonal: відмежо́вано vidmežóvano |
| adverbial | — | відмежува́вши vidmežuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відмежу́ю vidmežúju |
| 2nd singular ти |
— | відмежу́єш vidmežúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відмежу́є vidmežúje |
| 1st plural ми |
— | відмежу́єм, відмежу́ємо vidmežújem, vidmežújemo |
| 2nd plural ви |
— | відмежу́єте vidmežújete |
| 3rd plural вони |
— | відмежу́ють vidmežújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відмежу́ймо vidmežújmo |
| second-person | відмежу́й vidmežúj |
відмежу́йте vidmežújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відмежува́в vidmežuváv |
відмежува́ли vidmežuvály |
| feminine я / ти / вона |
відмежува́ла vidmežuvála | |
| neuter воно |
відмежува́ло vidmežuválo | |