від- (vid-) + нови́ти (novýty)
віднови́ти • (vidnovýty) pf (imperfective відно́влювати or відновля́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | віднови́ти, віднови́ть vidnovýty, vidnovýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відно́влений vidnóvlenyj impersonal: відно́влено vidnóvleno |
| adverbial | — | віднови́вши vidnovývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відновлю́ vidnovljú |
| 2nd singular ти |
— | відно́виш vidnóvyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відно́вить vidnóvytʹ |
| 1st plural ми |
— | відно́вим, відно́вимо vidnóvym, vidnóvymo |
| 2nd plural ви |
— | відно́вите vidnóvyte |
| 3rd plural вони |
— | відно́влять vidnóvljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | віднові́м, віднові́мо vidnovím, vidnovímo |
| second-person | віднови́ vidnový |
віднові́ть vidnovítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
віднови́в vidnovýv |
віднови́ли vidnovýly |
| feminine я / ти / вона |
віднови́ла vidnovýla | |
| neuter воно |
віднови́ло vidnovýlo | |