відносний

Ukrainian

From відносити (vidnosyty, “to refer”) +‎ -ний (-nyj, verbal adjective suffix), perhaps a calque of Latin relātīvus. Compare Belarusian адно́сны (adnósny), Russian относи́тельный (otnosítelʹnyj).

відно́сний • (vidnósnyj) (adverb відно́сно, abstract noun відно́сність)

Declension of *відно́сний* (hard)
		singular			plural
		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		відно́сний vidnósnyj	відно́сне vidnósne	відно́сна vidnósna	відно́сні vidnósni
genitive		відно́сного vidnósnoho		відно́сної vidnósnoji	відно́сних vidnósnyx
dative		відно́сному vidnósnomu		відно́сній vidnósnij	відно́сним vidnósnym
accusative	animate	відно́сного vidnósnoho	відно́сне vidnósne	відно́сну vidnósnu	відно́сних vidnósnyx
accusative	inanimate	відно́сний vidnósnyj	відно́сне vidnósne	відно́сну vidnósnu	відно́сні vidnósni
instrumental		відно́сним vidnósnym		відно́сною vidnósnoju	відно́сними vidnósnymy
locative		відно́сному, відно́снім vidnósnomu, vidnósnim		відно́сній vidnósnij	відно́сних vidnósnyx
vocative		відно́сний vidnósnyj	відно́сне vidnósne	відно́сна vidnósna	відно́сні vidnósni

Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “відносний”, in Словник української мови: у 20 т. (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN, page 703
Bilodid, I. K., editor (1970), “відносний”, in Словник української мови: в 11 т. (in Ukrainian), volumes 1 (А – В), Kyiv: Naukova Dumka, page 612
“відносний”, in Горох – Словозміна (in Ukrainian)