From від- (vid-) + обра́зити (obrázyty).
| Audio (nonstandard); “відобра́зити” (“vidobrázyty”): | (file) |
відобрази́ти • (vidobrazýty) pf (imperfective відобража́ти or відобра́жувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відобрази́ти, відобрази́ть vidobrazýty, vidobrazýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відобра́жений vidobráženyj impersonal: відобра́жено vidobráženo |
| adverbial | — | відобрази́вши vidobrazývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відображу́ vidobražú |
| 2nd singular ти |
— | відобра́зиш, відобрази́ш vidobrázyš, vidobrazýš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відобра́зить, відобрази́ть vidobrázytʹ, vidobrazýtʹ |
| 1st plural ми |
— | відобра́зим, відобра́зимо, відобрази́м, відобразимо́ vidobrázym, vidobrázymo, vidobrazým, vidobrazymó |
| 2nd plural ви |
— | відобра́зите, відобразите́ vidobrázyte, vidobrazyté |
| 3rd plural вони |
— | відобра́зять, відобразя́ть vidobrázjatʹ, vidobrazjátʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відобразі́м, відобразі́мо vidobrazím, vidobrazímo |
| second-person | відобрази́ vidobrazý |
відобразі́ть vidobrazítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відобрази́в vidobrazýv |
відобрази́ли vidobrazýly |
| feminine я / ти / вона |
відобрази́ла vidobrazýla | |
| neuter воно |
відобрази́ло vidobrazýlo | |