From від- (vid-) + пада́ти (padáty)
відпада́ти • (vidpadáty) impf (perfective відпа́сти)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відпада́ти, відпада́ть vidpadáty, vidpadátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | відпада́ючи vidpadájučy |
відпада́вши vidpadávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
відпада́ю vidpadáju |
бу́ду відпада́ти, бу́ду відпада́ть, відпада́тиму búdu vidpadáty, búdu vidpadátʹ, vidpadátymu |
| 2nd singular ти |
відпада́єш vidpadáješ |
бу́деш відпада́ти, бу́деш відпада́ть, відпада́тимеш búdeš vidpadáty, búdeš vidpadátʹ, vidpadátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
відпада́є vidpadáje |
бу́де відпада́ти, бу́де відпада́ть, відпада́тиме búde vidpadáty, búde vidpadátʹ, vidpadátyme |
| 1st plural ми |
відпада́єм, відпада́ємо vidpadájem, vidpadájemo |
бу́демо відпада́ти, бу́демо відпада́ть, відпада́тимемо, відпада́тимем búdemo vidpadáty, búdemo vidpadátʹ, vidpadátymemo, vidpadátymem |
| 2nd plural ви |
відпада́єте vidpadájete |
бу́дете відпада́ти, бу́дете відпада́ть, відпада́тимете búdete vidpadáty, búdete vidpadátʹ, vidpadátymete |
| 3rd plural вони |
відпада́ють vidpadájutʹ |
бу́дуть відпада́ти, бу́дуть відпада́ть, відпада́тимуть búdutʹ vidpadáty, búdutʹ vidpadátʹ, vidpadátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відпада́ймо vidpadájmo |
| second-person | відпада́й vidpadáj |
відпада́йте vidpadájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відпада́в vidpadáv |
відпада́ли vidpadály |
| feminine я / ти / вона |
відпада́ла vidpadála | |
| neuter воно |
відпада́ло vidpadálo | |