From від- (vid-) + повісти́ (povistý, “to tell”).
відповісти́ or відпові́сти • (vidpovistý or vidpovísty) pf (imperfective відповіда́ти)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відповісти́, відпові́сти vidpovistý, vidpovísty | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | — | відпові́вши vidpovívšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відпові́м vidpovím |
2nd singular ти |
— | відповіси́ vidpovisý |
3rd singular він / вона / воно |
— | відпові́сть vidpovístʹ |
1st plural ми |
— | відповімо́ vidpovimó |
2nd plural ви |
— | відповісте́ vidpovisté |
3rd plural вони |
— | відповідя́ть1 vidpovidjátʹ1 |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відпові́джмо1, відпові́жмо1 vidpovídžmo1, vidpovížmo1 |
second-person | відпові́дж1, відпові́ж1 vidpovídž1, vidpovíž1 |
відпові́джте1, відпові́жте1 vidpovídžte1, vidpovížte1 |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відпові́в vidpovív |
відповіли́ vidpovilý |
feminine я / ти / вона |
відповіла́ vidpovilá | |
neuter воно |
відповіло́ vidpoviló |
1Low colloquial.