From від- (vid-) + пра́вити (právyty). Compare Russian отпра́вить (otprávitʹ), Belarusian адпра́віць (adprávicʹ), Polish odprawić.
відпра́вити • (vidprávyty) pf (imperfective відправля́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відпра́вити, відпра́вить vidprávyty, vidprávytʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відпра́влений vidprávlenyj impersonal: відпра́влено vidprávleno |
| adverbial | — | відпра́вивши vidprávyvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відпра́влю vidprávlju |
| 2nd singular ти |
— | відпра́виш vidprávyš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відпра́вить vidprávytʹ |
| 1st plural ми |
— | відпра́вим, відпра́вимо vidprávym, vidprávymo |
| 2nd plural ви |
— | відпра́вите vidprávyte |
| 3rd plural вони |
— | відпра́влять vidprávljatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відпра́вмо vidprávmo |
| second-person | відпра́в vidpráv |
відпра́вте vidprávte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відпра́вив vidprávyv |
відпра́вили vidprávyly |
| feminine я / ти / вона |
відпра́вила vidprávyla | |
| neuter воно |
відпра́вило vidprávylo | |