From відпра́вити (vidprávyty) + -ник (-nyk)
відпра́вник • (vidprávnyk) m inan (genitive відпра́вника, nominative plural відпра́вники, genitive plural відпра́вників, feminine відпра́вниця)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | відпра́вник vidprávnyk |
відпра́вники vidprávnyky |
genitive | відпра́вника vidprávnyka |
відпра́вників vidprávnykiv |
dative | відпра́вникові, відпра́внику vidprávnykovi, vidprávnyku |
відпра́вникам vidprávnykam |
accusative | відпра́вник vidprávnyk |
відпра́вники vidprávnyky |
instrumental | відпра́вником vidprávnykom |
відпра́вниками vidprávnykamy |
locative | відпра́внику vidprávnyku |
відпра́вниках vidprávnykax |
vocative | відпра́внику vidprávnyku |
відпра́вники vidprávnyky |