From від- (vid-) + реагува́ти (reahuváty). Compare Russian отреаги́ровать (otreagírovatʹ), Belarusian адрэагава́ць (adreahavácʹ).
відреагува́ти • (vidreahuváty) pf (imperfective реагува́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відреагува́ти, відреагува́ть vidreahuváty, vidreahuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | відреагува́вши vidreahuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відреагу́ю vidreahúju |
| 2nd singular ти |
— | відреагу́єш vidreahúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відреагу́є vidreahúje |
| 1st plural ми |
— | відреагу́єм, відреагу́ємо vidreahújem, vidreahújemo |
| 2nd plural ви |
— | відреагу́єте vidreahújete |
| 3rd plural вони |
— | відреагу́ють vidreahújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відреагу́ймо vidreahújmo |
| second-person | відреагу́й vidreahúj |
відреагу́йте vidreahújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відреагува́в vidreahuváv |
відреагува́ли vidreahuvály |
| feminine я / ти / вона |
відреагува́ла vidreahuvála | |
| neuter воно |
відреагува́ло vidreahuválo | |