From від (vid) + -рива́ти (-ryváty). Compare Russian отрыва́ть (otryvátʹ), Belarusian адрыва́ць (adryvácʹ), Polish odrywać.
відрива́ти • (vidryváty) impf (perfective відірва́ти) (transitive)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відрива́ти, відрива́ть vidryváty, vidryvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | відрива́ючи vidryvájučy |
відрива́вши vidryvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
відрива́ю vidryváju |
бу́ду відрива́ти, бу́ду відрива́ть, відрива́тиму búdu vidryváty, búdu vidryvátʹ, vidryvátymu |
2nd singular ти |
відрива́єш vidryváješ |
бу́деш відрива́ти, бу́деш відрива́ть, відрива́тимеш búdeš vidryváty, búdeš vidryvátʹ, vidryvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
відрива́є vidryváje |
бу́де відрива́ти, бу́де відрива́ть, відрива́тиме búde vidryváty, búde vidryvátʹ, vidryvátyme |
1st plural ми |
відрива́єм, відрива́ємо vidryvájem, vidryvájemo |
бу́демо відрива́ти, бу́демо відрива́ть, відрива́тимемо, відрива́тимем búdemo vidryváty, búdemo vidryvátʹ, vidryvátymemo, vidryvátymem |
2nd plural ви |
відрива́єте vidryvájete |
бу́дете відрива́ти, бу́дете відрива́ть, відрива́тимете búdete vidryváty, búdete vidryvátʹ, vidryvátymete |
3rd plural вони |
відрива́ють vidryvájutʹ |
бу́дуть відрива́ти, бу́дуть відрива́ть, відрива́тимуть búdutʹ vidryváty, búdutʹ vidryvátʹ, vidryvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відрива́ймо vidryvájmo |
second-person | відрива́й vidryváj |
відрива́йте vidryvájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відрива́в vidryváv |
відрива́ли vidryvály |
feminine я / ти / вона |
відрива́ла vidryvála | |
neuter воно |
відрива́ло vidryválo |
From відри́ти (vidrýty) + -ва́ти (-váty). Compare Russian отрыва́ть (otryvátʹ), Belarusian адрыва́ць (adryvácʹ).
відрива́ти • (vidryváty) impf (perfective відри́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відрива́ти, відрива́ть vidryváty, vidryvátʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | — |
adverbial | відрива́ючи vidryvájučy |
відрива́вши vidryvávšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
відрива́ю vidryváju |
бу́ду відрива́ти, бу́ду відрива́ть, відрива́тиму búdu vidryváty, búdu vidryvátʹ, vidryvátymu |
2nd singular ти |
відрива́єш vidryváješ |
бу́деш відрива́ти, бу́деш відрива́ть, відрива́тимеш búdeš vidryváty, búdeš vidryvátʹ, vidryvátymeš |
3rd singular він / вона / воно |
відрива́є vidryváje |
бу́де відрива́ти, бу́де відрива́ть, відрива́тиме búde vidryváty, búde vidryvátʹ, vidryvátyme |
1st plural ми |
відрива́єм, відрива́ємо vidryvájem, vidryvájemo |
бу́демо відрива́ти, бу́демо відрива́ть, відрива́тимемо, відрива́тимем búdemo vidryváty, búdemo vidryvátʹ, vidryvátymemo, vidryvátymem |
2nd plural ви |
відрива́єте vidryvájete |
бу́дете відрива́ти, бу́дете відрива́ть, відрива́тимете búdete vidryváty, búdete vidryvátʹ, vidryvátymete |
3rd plural вони |
відрива́ють vidryvájutʹ |
бу́дуть відрива́ти, бу́дуть відрива́ть, відрива́тимуть búdutʹ vidryváty, búdutʹ vidryvátʹ, vidryvátymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відрива́ймо vidryvájmo |
second-person | відрива́й vidryváj |
відрива́йте vidryvájte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відрива́в vidryváv |
відрива́ли vidryvály |
feminine я / ти / вона |
відрива́ла vidryvála | |
neuter воно |
відрива́ло vidryválo |