від- (vid-) + роди́ти (rodýty)
відроди́ти • (vidrodýty) pf (imperfective відро́джувати)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відроди́ти, відроди́ть vidrodýty, vidrodýtʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відро́джений vidródženyj impersonal: відро́джено vidródženo |
adverbial | — | відроди́вши vidrodývšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відроджу́ vidrodžú |
2nd singular ти |
— | відро́диш vidródyš |
3rd singular він / вона / воно |
— | відро́дить vidródytʹ |
1st plural ми |
— | відро́дим, відро́димо vidródym, vidródymo |
2nd plural ви |
— | відро́дите vidródyte |
3rd plural вони |
— | відро́дять vidródjatʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відроді́м, відроді́мо vidrodím, vidrodímo |
second-person | відроди́ vidrodý |
відроді́ть vidrodítʹ |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відроди́в vidrodýv |
відроди́ли vidrodýly |
feminine я / ти / вона |
відроди́ла vidrodýla | |
neuter воно |
відроди́ло vidrodýlo |