From від- (vid-) + сортува́ти (sortuváty)
відсортува́ти • (vidsortuváty) pf (imperfective відсорто́вувати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відсортува́ти, відсортува́ть vidsortuváty, vidsortuvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відсорто́ваний vidsortóvanyj impersonal: відсорто́вано vidsortóvano |
| adverbial | — | відсортува́вши vidsortuvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відсорту́ю vidsortúju |
| 2nd singular ти |
— | відсорту́єш vidsortúješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відсорту́є vidsortúje |
| 1st plural ми |
— | відсорту́єм, відсорту́ємо vidsortújem, vidsortújemo |
| 2nd plural ви |
— | відсорту́єте vidsortújete |
| 3rd plural вони |
— | відсорту́ють vidsortújutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відсорту́ймо vidsortújmo |
| second-person | відсорту́й vidsortúj |
відсорту́йте vidsortújte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відсортува́в vidsortuváv |
відсортува́ли vidsortuvály |
| feminine я / ти / вона |
відсортува́ла vidsortuvála | |
| neuter воно |
відсортува́ло vidsortuválo | |