From відстоя́ти (vidstojáty) + -ювати (-juvaty).
відсто́ювати • (vidstójuvaty) impf (perfective відстоя́ти)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відсто́ювати, відсто́ювать vidstójuvaty, vidstójuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відсто́юваний vidstójuvanyj impersonal: відсто́ювано vidstójuvano |
adverbial | відсто́юючи vidstójujučy |
відсто́ювавши vidstójuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
відсто́юю vidstójuju |
бу́ду відсто́ювати, бу́ду відсто́ювать, відсто́юватиму búdu vidstójuvaty, búdu vidstójuvatʹ, vidstójuvatymu |
2nd singular ти |
відсто́юєш vidstójuješ |
бу́деш відсто́ювати, бу́деш відсто́ювать, відсто́юватимеш búdeš vidstójuvaty, búdeš vidstójuvatʹ, vidstójuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
відсто́ює vidstójuje |
бу́де відсто́ювати, бу́де відсто́ювать, відсто́юватиме búde vidstójuvaty, búde vidstójuvatʹ, vidstójuvatyme |
1st plural ми |
відсто́юєм, відсто́юємо vidstójujem, vidstójujemo |
бу́демо відсто́ювати, бу́демо відсто́ювать, відсто́юватимемо, відсто́юватимем búdemo vidstójuvaty, búdemo vidstójuvatʹ, vidstójuvatymemo, vidstójuvatymem |
2nd plural ви |
відсто́юєте vidstójujete |
бу́дете відсто́ювати, бу́дете відсто́ювать, відсто́юватимете búdete vidstójuvaty, búdete vidstójuvatʹ, vidstójuvatymete |
3rd plural вони |
відсто́юють vidstójujutʹ |
бу́дуть відсто́ювати, бу́дуть відсто́ювать, відсто́юватимуть búdutʹ vidstójuvaty, búdutʹ vidstójuvatʹ, vidstójuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відсто́юймо vidstójujmo |
second-person | відсто́юй vidstójuj |
відсто́юйте vidstójujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відсто́ював vidstójuvav |
відсто́ювали vidstójuvaly |
feminine я / ти / вона |
відсто́ювала vidstójuvala | |
neuter воно |
відсто́ювало vidstójuvalo |