From відстро́чити (vidstróčyty) + -увати (-uvaty). Compare Russian отсро́чивать (otsróčivatʹ).
відстро́чувати • (vidstróčuvaty) impf (perfective відстро́чити)
imperfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відстро́чувати, відстро́чувать vidstróčuvaty, vidstróčuvatʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відстро́чуваний vidstróčuvanyj impersonal: відстро́чувано vidstróčuvano |
adverbial | відстро́чуючи vidstróčujučy |
відстро́чувавши vidstróčuvavšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
відстро́чую vidstróčuju |
бу́ду відстро́чувати, бу́ду відстро́чувать, відстро́чуватиму búdu vidstróčuvaty, búdu vidstróčuvatʹ, vidstróčuvatymu |
2nd singular ти |
відстро́чуєш vidstróčuješ |
бу́деш відстро́чувати, бу́деш відстро́чувать, відстро́чуватимеш búdeš vidstróčuvaty, búdeš vidstróčuvatʹ, vidstróčuvatymeš |
3rd singular він / вона / воно |
відстро́чує vidstróčuje |
бу́де відстро́чувати, бу́де відстро́чувать, відстро́чуватиме búde vidstróčuvaty, búde vidstróčuvatʹ, vidstróčuvatyme |
1st plural ми |
відстро́чуєм, відстро́чуємо vidstróčujem, vidstróčujemo |
бу́демо відстро́чувати, бу́демо відстро́чувать, відстро́чуватимемо, відстро́чуватимем búdemo vidstróčuvaty, búdemo vidstróčuvatʹ, vidstróčuvatymemo, vidstróčuvatymem |
2nd plural ви |
відстро́чуєте vidstróčujete |
бу́дете відстро́чувати, бу́дете відстро́чувать, відстро́чуватимете búdete vidstróčuvaty, búdete vidstróčuvatʹ, vidstróčuvatymete |
3rd plural вони |
відстро́чують vidstróčujutʹ |
бу́дуть відстро́чувати, бу́дуть відстро́чувать, відстро́чуватимуть búdutʹ vidstróčuvaty, búdutʹ vidstróčuvatʹ, vidstróčuvatymutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відстро́чуймо vidstróčujmo |
second-person | відстро́чуй vidstróčuj |
відстро́чуйте vidstróčujte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відстро́чував vidstróčuvav |
відстро́чували vidstróčuvaly |
feminine я / ти / вона |
відстро́чувала vidstróčuvala | |
neuter воно |
відстро́чувало vidstróčuvalo |