From від- (vid-) + су́нути (súnuty). Compare Polish odsunąć.
відсу́нути • (vidsúnuty) pf (imperfective відсува́ти or відсо́вувати) (transitive)
perfective aspect | ||
---|---|---|
infinitive | відсу́нути, відсу́нуть vidsúnuty, vidsúnutʹ | |
participles | present tense | past tense |
active | — | — |
passive | — | відсу́нений, відсу́нутий vidsúnenyj, vidsúnutyj impersonal: відсу́нено, відсу́нуто vidsúneno, vidsúnuto |
adverbial | — | відсу́нувши vidsúnuvšy |
present tense | future tense | |
1st singular я |
— | відсу́ну vidsúnu |
2nd singular ти |
— | відсу́неш vidsúneš |
3rd singular він / вона / воно |
— | відсу́не vidsúne |
1st plural ми |
— | відсу́нем, відсу́немо vidsúnem, vidsúnemo |
2nd plural ви |
— | відсу́нете vidsúnete |
3rd plural вони |
— | відсу́нуть vidsúnutʹ |
imperative | singular | plural |
first-person | — | відсу́ньмо vidsúnʹmo |
second-person | відсу́нь vidsúnʹ |
відсу́ньте vidsúnʹte |
past tense | singular | plural ми / ви / вони |
masculine я / ти / він |
відсу́нув vidsúnuv |
відсу́нули vidsúnuly |
feminine я / ти / вона |
відсу́нула vidsúnula | |
neuter воно |
відсу́нуло vidsúnulo |