From від- (vid-) + твори́ти (tvorýty). Compare Polish odtworzyć.
відтвори́ти • (vidtvorýty) pf (imperfective відтво́рювати)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відтвори́ти, відтвори́ть vidtvorýty, vidtvorýtʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відтво́рений vidtvórenyj impersonal: відтво́рено vidtvóreno |
| adverbial | — | відтвори́вши vidtvorývšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відтворю́ vidtvorjú |
| 2nd singular ти |
— | відтво́риш vidtvóryš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відтво́рить vidtvórytʹ |
| 1st plural ми |
— | відтво́рим, відтво́римо vidtvórym, vidtvórymo |
| 2nd plural ви |
— | відтво́рите vidtvóryte |
| 3rd plural вони |
— | відтво́рять vidtvórjatʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відтворі́м, відтворі́мо vidtvorím, vidtvorímo |
| second-person | відтвори́ vidtvorý |
відтворі́ть vidtvorítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відтвори́в vidtvorýv |
відтвори́ли vidtvorýly |
| feminine я / ти / вона |
відтвори́ла vidtvorýla | |
| neuter воно |
відтвори́ло vidtvorýlo | |