From від- (vid-) + шмага́ти (šmaháty).
відшмага́ти • (vidšmaháty) pf (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відшмага́ти, відшмага́ть vidšmaháty, vidšmahátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | відшма́ганий vidšmáhanyj impersonal: відшма́гано vidšmáhano |
| adverbial | — | відшмага́вши vidšmahávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відшмага́ю vidšmaháju |
| 2nd singular ти |
— | відшмага́єш vidšmaháješ |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відшмага́є vidšmaháje |
| 1st plural ми |
— | відшмага́єм, відшмага́ємо vidšmahájem, vidšmahájemo |
| 2nd plural ви |
— | відшмага́єте vidšmahájete |
| 3rd plural вони |
— | відшмага́ють vidšmahájutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відшмага́ймо vidšmahájmo |
| second-person | відшмага́й vidšmaháj |
відшмага́йте vidšmahájte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відшмага́в vidšmaháv |
відшмага́ли vidšmahály |
| feminine я / ти / вона |
відшмага́ла vidšmahála | |
| neuter воно |
відшмага́ло vidšmahálo | |