From віді- (vidi-) + -йти́ (-jtý)
відійти́ • (vidijtý) pf (imperfective відходи́ти)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відійти́ vidijtý | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | відійшо́вши vidijšóvšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відійду́ vidijdú |
| 2nd singular ти |
— | віді́йдеш vidíjdeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | віді́йде vidíjde |
| 1st plural ми |
— | віді́йдем, віді́йдемо vidíjdem, vidíjdemo |
| 2nd plural ви |
— | віді́йдете vidíjdete |
| 3rd plural вони |
— | віді́йдуть vidíjdutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відійді́м, відійді́мо vidijdím, vidijdímo |
| second-person | відійди́ vidijdý |
відійді́ть vidijdítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відійшо́в vidijšóv |
віді́йшли vidíjšly |
| feminine я / ти / вона |
віді́йшла vidíjšla | |
| neuter воно |
віді́йшло vidíjšlo | |