From віді- (vidi-) + рва́ти (rváty). Compare Russian оторва́ть (otorvátʹ), Belarusian адарва́ць (adarvácʹ), Polish oderwać.
відірва́ти • (vidirváty) pf (imperfective відрива́ти) (transitive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відірва́ти, відірва́ть vidirváty, vidirvátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | віді́рваний vidírvanyj impersonal: віді́рвано vidírvano |
| adverbial | — | відірва́вши vidirvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | відірву́ vidirvú |
| 2nd singular ти |
— | відірве́ш vidirvéš |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | відірве́ vidirvé |
| 1st plural ми |
— | відірве́м, відірвемо́ vidirvém, vidirvemó |
| 2nd plural ви |
— | відірвете́ vidirveté |
| 3rd plural вони |
— | відірву́ть vidirvútʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відірві́м, відірві́мо vidirvím, vidirvímo |
| second-person | відірви́ vidirvý |
відірві́ть vidirvítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відірва́в vidirváv |
відірва́ли vidirvály |
| feminine я / ти / вона |
відірва́ла vidirvála | |
| neuter воно |
відірва́ло vidirválo | |