From віді- (vidi-) + сла́ти (sláty)
відісла́ти • (vidisláty) pf
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | відісла́ти, відісла́ть vidisláty, vidislátʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | відішлючи́ vidišljučý |
відісла́вши vidislávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
відішлю́ vidišljú |
бу́ду відісла́ти, бу́ду відісла́ть, відісла́тиму búdu vidisláty, búdu vidislátʹ, vidislátymu |
| 2nd singular ти |
відішле́ш vidišléš |
бу́деш відісла́ти, бу́деш відісла́ть, відісла́тимеш búdeš vidisláty, búdeš vidislátʹ, vidislátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
відішле́ vidišlé |
бу́де відісла́ти, бу́де відісла́ть, відісла́тиме búde vidisláty, búde vidislátʹ, vidislátyme |
| 1st plural ми |
відішле́м, відішлемо́ vidišlém, vidišlemó |
бу́демо відісла́ти, бу́демо відісла́ть, відісла́тимемо, відісла́тимем búdemo vidisláty, búdemo vidislátʹ, vidislátymemo, vidislátymem |
| 2nd plural ви |
відішлете́ vidišleté |
бу́дете відісла́ти, бу́дете відісла́ть, відісла́тимете búdete vidisláty, búdete vidislátʹ, vidislátymete |
| 3rd plural вони |
відішлю́ть vidišljútʹ |
бу́дуть відісла́ти, бу́дуть відісла́ть, відісла́тимуть búdutʹ vidisláty, búdutʹ vidislátʹ, vidislátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | відішлі́м, відішлі́мо vidišlím, vidišlímo |
| second-person | відішли́ vidišlý |
відішлі́ть vidišlítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
відісла́в vidisláv |
відісла́ли vidislály |
| feminine я / ти / вона |
відісла́ла vidislála | |
| neuter воно |
відісла́ло vidislálo | |