From віз (viz) + -ни́к (-nýk)
візни́к • (viznýk) m inan (genitive візни́ка, nominative plural візни́ки, genitive plural візни́ків)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | візни́к viznýk |
візни́ки viznýky |
genitive | візни́ка viznýka |
візни́ків viznýkiv |
dative | візни́кові, візни́ку viznýkovi, viznýku |
візни́кам viznýkam |
accusative | візни́к viznýk |
візни́ки viznýky |
instrumental | візни́ком viznýkom |
візни́ками viznýkamy |
locative | візни́ку viznýku |
візни́ках viznýkax |
vocative | візни́ку viznýku |
візни́ки viznýky |