Old East Slavic воиско (voisko), from Proto-Slavic *vojьsko.
ві́йсько • (víjsʹko) n inan (genitive ві́йська, nominative plural війська́, genitive plural військ, relational adjective військови́й or військо́вий)
singular | plural | |
---|---|---|
nominative | ві́йсько víjsʹko |
війська́ vijsʹká |
genitive | ві́йська víjsʹka |
військ vijsʹk |
dative | ві́йськові, ві́йську víjsʹkovi, víjsʹku |
війська́м vijsʹkám |
accusative | ві́йсько víjsʹko |
війська́ vijsʹká |
instrumental | ві́йськом víjsʹkom |
війська́ми vijsʹkámy |
locative | ві́йську víjsʹku |
війська́х vijsʹkáx |
vocative | ві́йсько víjsʹko |
війська́ vijsʹká |